У цій проповіді в базиліці Коллемаджіо в Л’Аквілі Папа Іван Павло II відзначає шестисотлітній ювілей від дня народження святого Бернардина Сієнського та вітає місцевих вірних, паломників, представників влади й хворих. Розмірковуючи над Книгою Сираха та вченням Ісуса, він представляє смирення, вірність Божому закону та щедре служіння бідним як шлях християнського життя. Святий Бернардин втілив ці чесноти, піклуючись про хворих, ставши простим братом-францисканцем, відмовляючись від церковних посад і навчаючи бідних цінності простоти й убогості.

Далі проповідь висвітлює Бернардина як захисника справедливості в умовах фінансової нерівності та лихварства, милосердного до слабких, але безкомпромісного щодо пороку. Особливу увагу приділено його набожності до Святого Імені Ісуса та поширенню ним символу IHS, який Папа закликає сім’ї та молодь розміщувати у своїх домівках і серцях. Ім’я Христа означає загальне Спасіння, істину, провід і розраду. Знову підтверджуючи, що Ісус є центром людської історії та єдиним джерелом Спасіння, Папа закликає духовенство та мирян стати свідками Євангелія, захищати святість життя й сім’ї, виступати проти абортів і прагнути законів, які поважають право на життя. Він завершує молитвою про відновлення віри та проголошення Христа.